Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Маринченка В.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_9 до Верховної Ради України, Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності протиправною,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_9 у порядку статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) подав до Вищого адміністративного суду України позов, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Вищої ради юстиції та Верховної Ради України щодо своєчасного розгляду питання про звільнення його у відставку.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_9 зазначив, що заяву про внесення подання про звільнення його з посади судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку він подав до Вищої ради юстиції 20 грудня 2013 року. Рішення про внесення цього подання Вища рада юстиції прийняла 11 лютого 2013 року та направила подання до Верховної Ради України 14 лютого 2014 року, проте остання постанову про звільнення судді ОСОБА_9 прийняла лише 25 грудня 2014 року.

Вищий адміністративний суд України постановою від 7 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що порушень процедури розгляду питання звільнення судді з посади у відставку суд не встановив. Зокрема, суд вказав на те, що дії Вищої ради юстиції щодо з'ясування дійсного волевиявлення суддею ОСОБА_9 бажання про звільнення з посади судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області та щодо розгляду заяви позивача на засіданнях Вищої ради юстиції 24 грудня 2013 року та 11 лютого 2014 року не можна вважати бездіяльністю.

Також суд вказав на те, що жодним законодавчим актом України не встановлено строків розгляду Верховною Радою України подання Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді, обраного безстроково, тому безпідставними є позовні вимоги щодо несвоєчасності розгляду такого подання.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_9, посилаючись на порушення Вищим адміністративним судом України норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2015 року та прийняти нову - про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Частиною третьою статті 99 КАС для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк.

Як убачається з матеріалів справи, з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності Верховної Ради України, яка постанову про звільнення судді ОСОБА_9 прийняла 25 грудня 2014 року, позивач звернувся 10 лютого 2015 року, тобто з пропуском вищезазначеного процесуального строку.

Вищий адміністративний суд України, відкриваючи провадження у цій справі та розглядаючи її, залишив поза увагою положення частини третьої статті 99 КАС, обставини пропуску ОСОБА_9 строку звернення до адміністративного суду для застосування передбачених статтею 100 КАС наслідків пропуску цього строку не встановив.

Отже, постанова Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2015 року прийнята цим судом без дотримання норм процесуального права.

Верховний Суд України, який відповідно до статті 235 КАС переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом, позбавлений можливості установити необхідні обставини у цій справі та усунути допущені порушення, а тому після скасування оскаржуваного судового рішення справа має бути передана на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.

З урахуванням наведеного постанова Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2015 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Керуючись частиною шостою статті 1711 та статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_9 задовольнити частково.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.Л. Маринченко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.В. Кривенда В.В. Кривенко О.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький